Привіт, я Нікита, мені 37 років. В житті бувають моменти, коли, як ніколи, нас відвідує дивовижне почуття — любов. І ось, я, простий хлопець, несподівано закохався в заміжню жінку. Ця історія почалася цілком випадково, коли я їхав з роботи і побачив дівчину з пакетами в руках. Я не міг пройти повз і, зупинившись, запропонував їй підвести її додому. Вона спершу вагалася, але все ж прийняла пропозицію. Відвізши її, я залишився схвилюваним, адже її образ залишився в пам’яті.
На наступний день я вирішив чекати її біля будинку. Я спостерігав за тим, як вона виходила і добиралася куди-небудь ще. Це був той момент, коли я усвідомив, що закохався в неї по-справжньому. Вона була неймовірною: промениста, енергійна, і в один момент я знайшов у собі сили підійти до неї і заговорити.
Аліна виявилася мамою трьох дітей і дружиною. Вже після кількох розмов, вона чесно сказала мені, що замужня і не варто сподіватися на більше ніж просто дружбу. Я, звичайно, охоплений почуттями, зізнався їй у коханні, але вона з усмішкою відповіла, що це якісь дивацтва, адже у неї є родина.
Не можу зрозуміти, як бути в цій ситуації. З одного боку, я розумію, що не можу руйнувати її сім’ю, але з другого — примусити себе забути не можу. Щоденно мої думки про неї лише зростають. Вона — чудова дружина і мати, яка ніколи не давала мені приводу на щось більше. Я вперше за довгий час відчуваю справжнє кохання, і це надзвичайно болісно.
Я не одружений, в моєму житті були стосунки, але жодні з них не мали такого потужного впливу, як почуття до Аліни. Я просто не знаю, що робити далі. Її шлюб триває вже сім років, і в неї троє дітей. Що мені робити? Залишити це все, чи продовжувати мріяти про те, що ніколи не буде моїм? Це нереально заплутана ситуація, в якій я опинився.