На сьогоднішній день мені 27 років, і я все ще не заміжня. Мої романтичні стосунки були короткочасними, і, як виявилося, майже жоден з них не мав великого значення для мене. Останній мій зв’язок закінчився близько року тому, і з того часу я не зустріла нікого, хто б запропонував мені заміжжя. Сподівання на зустріч з тією самою людиною з кожним днем стають все меншими.
В останній час я стала помічати, що відчуваю певну заздрість до тих, хто знайшов свою половинку. Ця заздрість охоплює абсолютно всіх пар: знайомих і незнайомих, щасливих і не дуже. Я завжди прагнула до самостійності, але мені стає некомфортно, коли мої подруги приходять в гості зі своїми чоловіками, або коли я бачу обняті пари у метро.
Я усвідомлюю, що корінь моїх переживань – це самотність. Я намагаюся підтримувати себе у хорошій фізичній формі, регулярно займаюся спортом та відвідують басейн у надії на знайомство з кимось цікавим. Проте поки що це не приносить результатів.
Мої подруги постійно запрошують мене до себе в гості, намагаються познайомити з чоловіками, які є друзями їхніх чоловіків. Але я не можу їх відвідати, бо я відчуваю, що всім відомо, чому я там. Це нагадує мені клуб зустрічей для тих, кому за тридцять.
Іноді вони ображаються, намагаються виправдовувати мої переживання. Вони кажуть: “Не варто соромитися! Подумай, тобі скоро тридцять, а ти досі одна. Часу залишається все менше.” Я розумію їхні наміри, але подолати себе не можу. Мабуть, мені доля прописала самотність.
Нещодавно я познайомилася з чоловіком на роботі – він мені сподобався, але вже з’ясувалося, що він розлучений і має дитину. Я усвідомлюю, що причини розлучення можуть бути різними, проте мені страшно, що в нього можуть бути якісь недоліки, адже його дружина не змогла з ним залишитися, навіть незважаючи на те, що є спільна дитина.
Моя мама дуже переживає, що вона так і не зможе няньчити внуків. Вона вважає, що я надто перебірлива і що не можна все передбачити і прорахувати. Мені не хочеться її засмучувати, тому я пообіцяла їй, що постараюся влаштувати своє особисте життя. Але як мені це вдасться реалізувати?