Мені скоро 19 років, я навчаюся на 3 курсі в коледжі. Останнім часом на мене навалилося стільки проблем, що я просто не знаю, як з цим впоратися; я ніби втратила свою ідентичність.
Завжди була скромною, довірливою і не конфліктною, можливо, саме тому люди часто користувалися моєю добротою. Мої стосунки з друзями завжди були складними — я зазнавала зради і в результаті опинялася винною. Загадкова дівчина, про яку ніхто не хоче говорити, стала причиною, через яку багато хто відвернувся від мене, не довіряючи.
Ситуація погіршується, адже в усьому, що відбувається, я не можу довести свою правоту. Образи, наклепи, усі ці плітки — я не можу з цим справитися, і моя мовчазність ніби конденсує мій біль.
І не намагайтеся мені говорити, що я повинна піти й довести свою правду — я просто не можу цього зробити. Коли я перебуваю на самоті в своїй кімнаті, муки образи буквально душать мене. Я проплакала ті ж дні, не в змозі висловити свої почуття. У мене немає сил, й я не знаю, куди звернутися, хто зможе мене зрозуміти.
У мене є кохана людина, але відстань між нами лише ускладнює ситуацію. Мені важко спілкуватись навіть з ним, адже невідомі погляди й наклепи оточують мене з усіх боків. Тепер я просто прагну знайти вихід, спільноту, де мене вислухають та підтримають, бо все це боляче, і мені потрібно підтвердження того, що я не одна в цій боротьбі.
Ваше переживання свідчить про глибоку емоційну кризу, і важливо зосередитися на самопідтримці та пошуку професійної допомоги. Не залишайтеся наодинці зі своїми почуттями; зверніться до близьких чи терапевтів.