Мені 19 років, і я страждаю на социофобію, хоча й прагну спілкуватися з людьми. Це дивне поєднання викликає у мене шалену тривогу щоразу, коли я намагаюся завести розмову вперше. Якщо я знаю людину менше місяця, я не можу вважати її навіть знайомим.
Щодня я випробовую себе на витривалість, спілкуючись з максимально токсичними особами. Перші негативні враження у мене виникли ще в п’ятому класі, коли я зіткнулася з огидною поведінкою дітей, яких вигнали за серйозні проступки. Після цього я почала спілкуватися з агресивними дорослими, і це викликало в мені ненависть до вивчення мов, адже я почала боятися викладачів.
З часом я зустріла однолітка, який спочатку здавався нормальним, але згодом перетворився на справжнього монстра! Я намагалася знайти з ним спільну мову, але він постійно говорив лише про дивні речі і зневажливо підкреслював, що я – дівчина. Виявилось, що для нього успішні жінки – єдині ідеальні. Я не можу терпіти таких людей, і він є для мене справжнім емоційним тягарем.
Тому моя порада: уникайте спілкування з людьми, які починають вас дратувати вже через добу знайомства. Цей досвід може принести лише зайвий біль.
