Сьогодні я пережила черговий жахливий момент у стосунках зі своєю мамою. Вона знову побила мене. Я вже навіть не пам’ятаю, за що це сталося, але в голові чітко стоять спогади про те, як я почала вигукувати їй, що таке ставлення неприпустиме. У мене розбита губа, опухле обличчя і біль у душі, яка не може загоїтися. Щодня я слухаю її гучні крики на свою адресу. Вона вбачає у мені винну в будь-якій неприємності, навіть у найменших дрібницях. Моя психічна стійкість також піддається випробуванням, і кожного разу, коли вона кричить, я чую, як вона називає мене психічно нездоровою, стверджуючи, що мені необхідно
Продовжити читання