Хочу поділитися з вами історією, яка все ще не дає мені спокою. Пам’ятаю, як будучи студенткою коледжу, я пішла на ринок зі своєю мамою. Я — пізня дитина, тому вже жила в студентському гуртожитку, далеко від батьків, зосередившись на навчанні. Мама навідувала мене рідко, в основному, щоб купити необхідні речі або привезти книги, оскільки комп’ютер тоді ще не став настільки доступним для всіх. Мама була на пенсії і не могла витратити багато грошей на мене, чого я, звісно, не усвідомлювала тоді. Я не отримувала стипендію — постійно мала по кілька трійок. У коледжі, на відміну від школи, не було поблажок.
Продовжити читання