Коли мені було 19 років, у мене був молодий хлопець, який безмежно мене любив. Наша взаємодія носила характер дружби, більш схожої на братерські стосунки, адже я сприймала його більше як друга, а не коханого. Наші відносини були щирими, проте я не відчувала тієї глибокої романтичної прив’язаності, яку хотіла б мати. В той час, будучи у відносинах, я зустріла свого майбутнього чоловіка. Згодом стало очевидно, що ми з хлопцем розійдемося. Однак наше розставання пройшло без сварок: він простив мене і з благом відпустив. Тепер з моїм чоловіком ми вже досить довго, наш шлюб можна вважати щасливим, і, зізнаюся, в певному сенсі
Продовжити читання